Нагуєвичі колись це село називалося Сольне, а потім Башево, з 1240 — село Нагуєвичі. У ХІІІ ст. село мало свою фортецю та василіанський монастир. Дотепер тут є дерев’яна церква Перенесення Мощів Св. Миколи 1801, збудована за переказами на місці давнішого монастиря, спаленого татарами коло 1600 року.
У Нагуєвичах народився і провів дитинство Іван Франко. При в’їзді в село зі сторони Дрогобича створено заповідну зону "Стежка Івана Франка", тут вирізьблено у дереві цілу низку персонажів з творів Каменяра. У самому селі є музей і садиба Франка.
Ске́лі До́вбуша — скельно-печерний комплекс, унікальна пам'ятка історії та природи. Розташована поблизу села Бубнища, в урочищі на території створеного 1996 року Поляницького регіонального парку.
Геологічна пам'ятка природи «Скелі Довбуша» лежить на висоті 668 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 м, що утворились більше 70 млн років тому на дні палеогенового моря. Кам'яний лабіринт завширшки 200 м тягнеться серед буково-смерекового лісу зі сходу на захід майже на 1 км.
Схі́дниця - Славиться своїми мінеральними водами. Східниця -«Українська Швейцарія». На місці сучасної Східниці у часи Київської Русі існувало поселення «Золота Баня». Вперше Східниця згадується у документах XIV століття.
Східницький замок аж до XVIII століття служив фортецею. Один із таких підгірських замків описав Іван Франко в оповіданні «Татарські напади на Підгір'я».
Тустань — давньоруський наскельний оборонний комплекс, митниця та місто-фортеця, залишки якого розташовані в Карпатських горах. Найстаріша документальна згадка про Тустань належить до кінця XIV ст.
Тустань – унікальна пам’ятка історії та архітектури ІХ-ХІІІ століття, аналогів якої немає в Європі. Це місце – де історію можна повернути назад та стати частиною культури Українського Середньовіччя. Неповторність Тустані полягає не лише у її природних особливостях, хоча скеля сама по собі вражає.
Наявність великої кількості джерел різноманітних мінеральних вод в районі, а також в місті Трускавець та Східниця, приваблюють на Дрогобиччину велику кількість відпочиваючих. На території району знаходяться 5 санаторіїв.
Трускавець - затишний і екологічно чистий регіон - розташованій біля самого підніжжя Карпат, оточений мальовничими пагорбами й зеленим лісом, Наповнення кристально чистимо повітрям.
Перша письмовий згадка про Трускавець датується 1469 роком. Археологічні знахідки, зокрема, римський бойовий чекан (ІV століття Нашої єрі), свідчать про те, що територія Трускавця могла бути ареною Бойовий Дій готів разом з Прикарпатськими племенами на чолі з коропами - з одного боку, і легіонамі римської імперії - з іншого.
Відлік часу існування Борислава історики ведуть від першої писемної згадки про нього - документу польської королеви Ядвіги, датованого 19 березня 1387 року.
У 15-17 ст.ст. Борислав був одним з центрів солеваріння на Україні. Звідси сіль возили в Литву, Польщу, Угорщину, Румунію. В кінці 18 ст. наступає занепад солеваріння і Борислав стає маленьким непримітним селом. Так триває до початку нафтовидобутку.
З другої пол. ХІХ ст., із швидким розвитком техніки і промисловості, нафта стає основним джерелом енергії. У зв’язку з розвитком нафтовидобутку, вздовж правого берега р. Тисмениці почалося будівництво вулиці Панської (зараз Шевченка) – головної магістралі майбутнього міста. Початково видобуток нафти здійснювався шляхом копання криниць, але з впровадженням передових на той час методів буріння починається її інтенсивний видобуток. За рахунок заробітчан, котрі стікалися на нафтопромисли, зростає чисельність населення Борислава та навколишніх сіл.
Дрогобич розташований в південно-західній частині Львівської області на річці Тисмениці, на межі Наддністрянської рівнини і Карпатського передгір'я.
Є центром Прикарпатської агломерації, яка, крім Дрогобича, включає в себе Борислав, Стебник, Східницю, Трускавець та прилеглі села.
Перша документальна згадка про Дрогобич у міському акті Львова датується 6 листопада 1387 року. У листі Папи Боніфація ІХ (1392) до перемишльського єпископа Еріха місто згадується як один з центрів солеваріння Європи.
Дрогобич — одне з найстаріших міст України. З горою Тептюж, яка розміщена між Дрогобичем і Бориславом, пов’язана одна з найбільш поширених легенд про походження назви міста. Місто Бич, яке стояло на горі, було зруйноване татарським ханом Буняком Шолудивим. Мешканці міста відновили його в іншому місці, на березі р. Тисмениці, де були солоні джерела, і назвали нове поселення Другим Бичем, що з часом злилося в однослівну назву – Дрогобич.
В 2014 році фірма «Захоплюючі подорожі» розпочала свою туристичну діяльність в м. Самборі, та розробила перші маршути в Карпатському Єврорегіоні, а саме охопила Самбірські, Старо-Самбірські, Турківські райони (дод.1). Сьогодні в (2015році) менеджери розробляють нові маршути, які будуть проходити через Дрогобицький та Сколівський райони.
Захоплюючі Подорожі . Ми розрахували вартість маршрутів, з цінами якими Ви можете ознайомитися . Також вони можуть змінюватися з ситуацією в країні!
В нашій колекції є тури на будь-який смак - від суворої класики до ексклюзивних витворів. Ми маємо різноманітні маршрути мандрівок, які цікаві і приємні будь-якої пори року! А також ми можемо розробити окремий маршут для наших клієнтів!
Самбір.Спершу про Ратушу. Основа будівлі була побудована ще в 1638-1668 рр. Вона тоді була ще двоповерховою, але вже з 40-метровою вежею, як у дорослих. Сучасний зовнішній вигляд Ратуша придбала в імперські часи, в результаті капітальної реконструкції 1844. Приємна будівля, де досі розташовуються органи міського самоврядування.Над порталом головного входу герб міста з оленем.
Муроване.Село Муроване, відоме з 1454р., розкинулось на річці Стрв'яж, одній з приток Дністра. Над поселенням та околицею домінує, нависає Лиса Гора (659 м. над рівнем моря). Важко повірити, що ще за Польщі цей невеликий населений пункт ділився на дві частини: місто та село. Про існуючу тут бастіонну фортецю у наших сусідів поляків існує чимала бібліографія, а от з українськими джерелами набагато важче. А місце ж славне не лише архітектурними дивами, а й історичними подіями!
Биличі.Биличі – мальовниче село на Старосамбірщині. Тихий і мирний ритм життя місцевих жителів, розлогі поля та озера, могутні зелені ліси, здавалося, нічим не відрізняють його посеред багатьох інших сіл у цій гарній околиці. Проте, вже багато років звідусіль сюди линуть люди, для того, щоб помолитися та отримати від Господа ласки при Чудотворному джерелі, яке знаходиться недалеко у лісі.